Подарунковий настінний колаж "Козацька доба історії України"

Цей подарунок заповнений історичними символами зародження Української державності. Він віддзеркалює історію країни, показує силу її характеру та підкреслює особливо яскраві моменти. Тут звучить велич козацьких перемог. В історії України та в історичній пам'яті українського народу особливе місце належить козацькому руху. Козацтво завжди було символом невмирущості нашого народу, уособленням національного характеру, сили та мужності.

Три репліки славетних шабель, оригінали яких зберігаються в колекції Чернігівського історчного музея. Окрасою колекції є шабля легендарного гетьмана – Івана Мазепи. Іван Мазепа найдовше серед гетьманів був при владі. Йому вдалося вперше після Петра Дорошенка об'єднати Україну, ставши не номінальним, а реальним володарем титулу «Гетьман обох берегів Дніпра». Військо Запорозьке в період найбільшого за Мазепи піднесення – в 1704 – 1708 роках об’єднувало територію більшу, ніж за Богдана Хмельницького. Згідно з легендою, цю шаблю Іван Мазепа подарував, як нагороду, осавулу Савичу.

У козаків на озброєнні переважно було дві шаблі. Одна – так звана чорна, тобто бойова, проста, що використовувалася під час бойових дій. І парадна, з якою відзначалися урочисті події, перемоги, свята. Копія шаблі кінця XVII-XVIII ст. (Персія) та шаблі XVIII Річ Посполитої відносяться саме до таких парадних, вишуканих шабель. Всі репліки були виготовлені віртуозами сучасного ювелірного мистецтва.

Каламар козацький - шкатулка для письмового приладдя, чорнильниця. Каламар мав найрізноманітніші форми і був мистецьким витвором народних умільців. Їх виготовляли з срібла, бронзи та кераміки. Козацький каламар вважається одним із козацьких клейнодів, символом влади військового писяря, Генерального та Кошового писарів. Під час ради козацький писар займав місце поряд з іншими старшинами. Каламар – чорнильниця запоясна генерального підскарбія Війська Запорозького Якова Марковича теж зберігається в Чернігівському історичному музею і в дарунку вона представлена реплікою.

Серед видатних діячів Гетьманщини вирізняється постать чернігівського полковника і наказного гетьмана Павла Полуботка. З його ім’ям пов’язується остання спроба зберегти українську автономію. П. Полуботок – державний і військовий діяч України, чернігівський полковник, наказний гетьман лівобережної України (1722 – 1724). Його герб було зображено на дзвоні, що був виготовлений для чернігівської Вознесенської церкви на замовлення Полуботка в 1720 року Олексієм Івановичем, наслідує зображення герба на великій печатці. Саме це зображення було обране для подарунку: у щиті увінчане хрестом серце, пробите двома стрілами вістрям униз, над щитом коронований шолом з п’ятьма пір’їнами, навколо щита рослинний орнамент. За своїм художнім оформленням ця печатка належить до найкращих зразків тогочасної сфрагістики.

Підкова - символ щастя і оберіг. Саме ця підкова була знайдена на місці боїв під містом Хотином. Підкова була на гербах багатьох гетьманів та кошових отаманів війська Запоріжського: Петра Сагайдачного, Івана Богуна, Івана Сірка, Андрія Ляха, Северина Наливайко, Самійла Зборицького, Самійла Кішки. Від віку люди вважають підкову символом успіху. Наприкінці 1577 року козак Іван на прізвисько Підкова оволодів молдавським троном і змусив говорити про себе правителів багатьох держав, а особливо Речі Посполитої і Туреччини. Історичні коштовності розміщено на фоні оксамиту кольору перської сині.

Дарунок історичного і колекційного значення, художня цінність якого очевидна. Він несе в собі славу козацтва і легендарність далеких часів.