Колаж "Крилатий гусар"

Польські крилаті гусари, як військове формування, існували з 1500 по 1775 рік. Їх спочатку називали "рацами" і вони нічим не нагадували гусар, з якими їх зараз асоціюють. Це була легка кіннота, озброєна піками, яка, крім щитів, мала кольчуги та шоломи-шишаки або взагалі не використовувала захисних засобів.

Кіннота у Польщі набиралася переважно із знатних сімей польської шляхти, у військових формуваннях продовжували залишатися традиції середньовіччя. Крім обладунків та озброєння кожен вершник намагався виділитися своїм костюмом та екіпіруванням. Спочатку в обмундируванні кавалеристів були присутні звірячі шкури, що одягаються поверх обладунків. Трохи пізніше, після зіткнення з османами, польські гусари перейняли традицію прикрашати себе пташиними крилами. Атрибутика робилася з гусячого або індичого пір'я і спочатку кріпилася на цибулі сідла, спереду або ззаду. Прикраса мала невеликі розміри і була суто символічною.

Після того, як крила стали робити більшими і кріпити за спиною у вершника, цей атрибут перестав бути просто прикрасою. Історики, що описують історію військових походів і битв XVI-XVII століть, говорять про психологічний фактор, який мав місце при атаці летючих гусар. Під час руху вершників у щільному строю, пір'я під впливом повітря видавали специфічні звуки. Шеренга крилатих вершників видавала гучний шелест, що приводить у заціпеніння коней супротивника. У битві за австрійську столицю крилаті гусари ще до зіткнення із супротивником своїм зовнішнім виглядом підірвали його бойовий дух.

Крилата гусарська кавалерія стала одним із найвідоміших символів Речі Посполитої, що міцно асоціюється з могутністю польської армії на полях битв у період, коли держава перебувала на піку своєї могутності і сягала "від моря і до моря". Єжи Гофман у своєму романі "Вогнем та мечем" описує подвиги крилатих гусар. Крилатий гусар символізує елітність, відвагу, безстрашність, волю до перемоги. Це символ польської військової могутності.