Енеїда (шкіра)

Розкішне подарункове видання. Палітурка з високоякісної італійської переплетної шкіри з тисненням фольгою. На обкладинці конгревне тиснення барельєфу Івана Котляревського. Віддруковано на папері Munken Pure(Швеція). Верхній обріз шліфований позолочений, бічний і нижній — тоновані. Лясе.

Історія видання «Енеїди» Івана Котляревського налічує більше двохсот років. Поему ілюстрували безліч разів. Серед художників, що доторкнулися до створення літературних образів Котляревського дуже багато талановитих і знаменитих – Василь Корнієнко, Григорій Нарбут, Валентин Гордійчук, Анатолій Базилевич. Напевно, в майбутньому, прийдуть нові покоління майстрів, які по-новому, по-іншому представлять безсмертний твір – не дивно, адже з перших рядків поеми читач буквально занурюється в такий фантастичний і водночас такий реальний світ грецьких богів і героїв з українським характером.

«Енеїда» – перша друкована книга українською народною мовою, три перші частини якої було видано ще у 1798 році. Видано, попри заборону на друк книг українською мовою 1720 року. Історична, літературна пам’ятка української культури, з якої фактично розпочато відлік української літературної мови, безперечно, заслуговує саме такого видання! Адже осмислення «Енеїди» як початку нової української літератури стало фактом культурної самосвідомості, тоді як сама поема була і залишається в центрі читацької, літературознавчої та культурологічної уваги. Важливо й те, що «Енеїда» Котляревського стала першим друкованим твором, який було написано «народною» мовою. На сторінках поеми автору вдалося передати яскравий етнічний колорит, життя і побут українського народу, його звичаї, традиції спілкування, мову, життєві деталі та особливості світосприйняття.

Ілюстрації Оксани Тернавської до цього видання дійсно вражають, адже книгу готували три роки. Майстерно вимальовані пензлем художниці персонажі, знайомі з дитинства кожному українцеві, позбавились аскетизму А. Базилевича (найвідомішого ілюстратора «Енеїди»), і комфортно розмістились в розкішних декораціях українського бароко. Відомо, що мистецтво книжкової ілюстрації дуже наближено до театру, і художник книги – це головний режисер дії. А у цій книзі О.Тернавська стала і костюмером, і бутафором, і декоратором. Та, навіть, провела кастинг для всіх героїв. Створено неповторний світ! І тому книга виглядає як яскравий фільм, персонажі якого прийшли до нас із глибин віків. У книзі 42 повнополосні, 39 півполосних ілюстрацій, а також 20 допоміжних елементів оздоблення та декору. Все це змушує читача ще і ще раз повертатися до книги – тексту та ілюстрацій. А коментар О. Ф. Ставицького дозволить розібрати всі родзинки тексту поеми. Ми впевнені, що закривши книгу ви неодмінно захочете ще не один раз повернутись до неї, щоб знову і знову перегортати її яскраві сторінки.

Постать Івана Огієнка вже реабілітована історією. Але вона ще не пізнана, глибинно не поцінована в Україні. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. І це не випадково. Адже свій природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча він однаковою мірою успішно застосовував і як мовознавець та літературознавець, і як редактор та видавець, і як перекладач та поет, і як ректор та міністр, і як православний митрополит та історик Української церкви.

Важко сказати, в якій із названих сфер діяльності І. Огієнко залишив найпомітніший слід. Одне беззаперечне: він чесно і сповна служив українській справі, до останніх днів свого довгого й важкого життя не полишав подвижницької діяльності на ниві відродження нації, в захисті, а згодом в утвердженні та розвої рідної мови, культури в цілому. Переконує в цьому хоча б той факт, що бібліографія наукових, публіцистичних та художніх праць ученого, за неповними даними, складається з понад тисячі одиниць. Тому надто актуальним сьогодні є завдання не лише повернути в Україну ім’я Івана Огієнка, його величезну наукову, публіцистичну спадщину, а й ретельно вивчити її, максимально використати під час розв’язання нинішніх складних завдань українського державотворення.