Червона стрічка

Як вижити підлітці Еллі, світ якої змінився? Війна позбавила її всього: замість дому — барак, замість одягу — смугастий мішок, замість імені — номер, замість майбутнього — дим з коминів. Проте навіть у цій жахливій безвиході концтабору дівчина будь-що прагне вижити. І ось вона вже кравчиня: шиє вбрання для наглядачок та офіцерш. А ще Елла подружилася з Роуз, яка видається беззахисною, проте навіть за колючим дротом почувається вільною.

Отож у світі, де вона недолюдина, Елла щодень мусить робити вибір, ціною життя — її або чийогось. Що ж переможе: відчай та інстинкт виживання чи щира дружба і надія? А читач разом із героїнею робитиме вибір між яскравим, як червона стрічка, життям і сірою, як попіл, смертю.

5 причин прочитати цю книгу

1. Роман «Червона стрічка» – номінант Young Quills Award. У ТОП-50 бестселерів підліткової історичної літератури про Голокост на Amazon.
2. «Мода й Аушвіц можуть здатися дивним поєднанням у підлітковій книжці, але ця історія спонукає до роздумів про жахи Голокосту та глибше значення одягу та того, як ти представляєш себе світові. "Червона стрічка" – це зворушлива історія про дружбу, доброту та героїзм за неможливих обставин», – портал дитячої книжки Booktrust.
3. «Захоплює, надихає і зрештою збагачує», – Гізер Морріс, авторка роману «Татуювальник Аушвіцу».
4. «Я хотіла сказати, що дочитала «Червону стрічку», і справді вражена і зворушена тією делікатністю, з якою авторка виклала цю жахливу тему», – Емі Канка Валадарскі, невістка Ірен Райхенберг, однієї з кравчинь Аушвіцу.
5. «"Червона стрічка" – найкращий YA роман про Голокост, який я читав. Історія, яку він зшиває разом: захоплива, зворушлива і важлива. Матеріал глибоко досліджений, але книжка легка для прочитання, а історія бездоганно вплетена в тканину барвистого сюжету. Мене особливо вразило витончене вирішення моральних питань, які виникали таборах. Чесніша (і набагато точніша з історичного погляду), ніж спрощена історія "Хлопчик у смугастій піжамі", "Червона стрічка" заслуговує на увагу найширшого загалу, і я закликаю прочитати її всім, а особливо тих, хто викладає про Голокост», – Роберт Іґлстоун, професор сучасної літератури та думки Інституту дослідження Голокосту у Королівському коледжі Гелловей, Лондонський університет.